від 12 жовтня 2000 р. N 1554
Київ

На виконання статті 5 Закону України "Про Державну програму
приватизації" ( 1723-14 ) та з метою удосконалення порядку оцінки
вартості державного майна під час приватизації та в інших випадках
його відчуження Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Методику оцінки вартості майна під час
приватизації (додається).

2. Установити, що акти оцінки вартості майна підприємств під
час приватизації, корпоратизації (висновки експертів), складені
відповідно до вимог пункту 26 Державної програми приватизації на
2000 - 2002 роки ( 1723-14 ) та Методики оцінки вартості майна під
час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 22 липня 1998 р. N 1114 ( 1114-98-п ) (Офіційний
вісник України, 1998 р., N 29, ст. 1094, N 32, ст. 1208, N 46,
ст. 1696, N 51, ст. 1898; 1999 р., N 30, ст. 1532), які
затверджені державними органами приватизації (органами,
уповноваженими управляти державним майном) до набрання чинності
цією постановою, є дійсними.

Державним органам приватизації та органам, уповноваженим
управляти державним майном, завершити в двомісячний термін
реалізацію заходів щодо збільшення статутних фондів відкритих
акціонерних товариств на суму індексації основних фондів станом на
1 квітня 1996 р., передбачених постановою Кабінету Міністрів
України від 30 червня 1999 р. N 1347 ( 1347-99-п ) "Про внесення
зміни до Методики оцінки вартості майна під час приватизації" та
нормативними актами, розробленими на її виконання.

Акти оцінки, не приведені у відповідність з цією вимогою,
підлягають скасуванню.

3. Міністерствам, іншим органам виконавчої влади у
двомісячний термін привести власні нормативно-правові акти у
відповідність з Методикою оцінки вартості майна під час
приватизації, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови.

4. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету
Міністрів України згідно з переліком, що додається.

5. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування.


Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО

Інд. 25


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 жовтня 2000 р. N 1554

МЕТОДИКА
оцінки вартості майна під час приватизації

I. Загальні положення


1. Згідно з цією Методикою проводиться оцінка вартості майна,
яке відповідно до Державної програми приватизації на
2000 - 2002 роки ( 1723-14 ) та інших актів законодавства підлягає
продажу, внесенню до статутних фондів господарських товариств, а
також аналіз фінансового стану підприємств за спрощеною схемою.

У цій Методиці визначено:

основні засади оцінки майна, у тому числі майна господарських
товариств, у яких держава володіє часткою не менше 25 відсотків
статутного фонду, у разі відчуження такого майна способами,
визначеними законодавством, передачі його в заставу, ліквідації, у
разі банкрутства та в інших випадках (крім випадків відчуження
майна згідно із Законом України "Про правовий режим майна у
Збройних Силах України" ( 1075-14 );

порядок застосування заходів фінансової реструктуризації під
час проведення оцінки майна з метою підвищення вартості власного
капіталу підприємства та запобігання його банкрутству, досягнення
суспільної ефективності створення господарських товариств на базі
державного та комунального майна, майна Автономної Республіки
Крим. Заходи фінансової реструктуризації застосовуються за
результатами аналізу фінансового стану підприємства за спрощеною
схемою.

2. Відповідно до цієї Методики оцінюються цілісні майнові
комплекси, у тому числі їх необоротні та оборотні активи,
індивідуально визначене майно, частки, паї, акції, у тому числі
пакети акцій, об'єкти незавершеного будівництва, що не входять до
складу цілісних майнових комплексів і приватизуються окремо, а
також будь-яке інше майно, що належить державі або господарському
товариству, в якому держава володіє часткою не менше 25 відсотків
статутного фонду.

Методика застосовується для оцінки державного і комунального
майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Методика не поширюється на оцінку вартості земельної ділянки,
на якій розташовано об'єкт приватизації (відчуження, застави
тощо), а також надр та інших складових природного середовища (за
винятком прав користування ними, що оцінюються як нематеріальні
активи).

3. Згідно з Методикою визначається розмір статутного фонду
господарського товариства, початкова вартість майна у разі його
продажу на конкурентних засадах, ціна майна у разі його викупу та
в інших випадках, визначених пунктом 1.

4. У цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому
значенні:

вартість - суспільно визначений еквівалент у грошовій формі;

оцінка - процес визначення вартості майна за встановленою
процедурою на певну дату;

експертна оцінка - визначення певного виду вартості майна
експертом за договором із замовником;

стандартизована оцінка - визначення розміру статутного фонду
ВАТ у процесі приватизації (корпоратизації) на засадах експертної
оцінки активів або даних бухгалтерського обліку, а також
визначення вартості майна у випадках, передбачених Методикою, з
використанням стандартної методології та стандартного набору
вихідних даних;

ціна майна (внеску) - грошова сума, за якою можливий перехід
права власності на об'єкт оцінки або передача права управління
ним; грошовий еквівалент вартості майна, визначений за допомогою
експертної чи стандартизованої оцінки;

початкова ціна майна - ціна, з якої розпочинається продаж
майна встановленими законодавством способами, що передбачають
конкуренцію покупців та зміну цієї ціни під час продажу;

балансова вартість активів - вартість, за якою активи
відображено в балансі підприємства, після вирахування суми
накопиченої амортизації;

переоцінена вартість активів - вартість, за якою активи
відображаються в передавальному балансі підприємства, складеному
на дату оцінки, у тому числі активи, що підлягали переоцінці на
засадах експертної оцінки відповідно до порядку та у випадках,
передбачених цією Методикою, а також відповідними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку;

дата оцінки - дата (останнє число місяця), на яку проводиться
оцінка;

дата попередньої інвентаризації необоротних активів - дата
(будь-яке число місяця), на яку проводиться інвентаризація
необоротних активів з метою складання їх основного переліку для
проведення експертної оцінки з метою підготовки передавального
балансу. Попередня інвентаризація проводиться до дати оцінки;

дата інвентаризації - дата, на яку проводиться інвентаризація
майна підприємства. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки;

справедлива (ринкова) вартість - вірогідна ціна, за яку майно
може бути продано на дату оцінки на відкритому конкурентному ринку
за відсутності додаткових інвестиційних умов угоди між обізнаними,
заінтересованими та незалежними сторонами;

інвестиційна вартість - вартість майна за конкретних
додаткових інвестиційних умов договору.

Нерухоме майно, що перебувало в оренді та продається згідно
із законодавством і умовами договору оренди з компенсацією
орендарю фактичної вартості здійснених ним усіх видів невід'ємного
поліпшення такого майна, може оцінюватися за інвестиційною
вартістю:

ліквідаційна вартість - вартість майна, що оцінюється
виходячи з умов вимушеного його продажу у термін, визначений
ліквідаційною комісією, і є занадто коротким для проведення
відповідного маркетингу;

вартість ліквідації - чиста поточна грошова сума, яку
очікується отримати за майно після вирахування очікуваних витрат,
пов'язаних з ліквідацією (окремий випадок застосування
ліквідаційної вартості).

Вартість ліквідації визначається переважно щодо об'єктів, які
планується відчужувати шляхом продажу під розбирання матеріалів, а
також у разі оцінки основних засобів, термін корисної експлуатації
яких вичерпано та відповідно до норм законодавства подальше
використання яких у визначеному стані та складі заборонено, а
здійснення капітальних витрат на відновлення цих об'єктів
неефективне. Вартість ліквідації у разі її від'ємного значення
приймається такою, що дорівнює 1 гривні;

вартість відтворення - поточна вартість витрат на відтворення
необоротних активів до вирахування всіх видів зносу (фізичного,
функціонального, зовнішнього тощо);

залишкова вартість заміщення - поточна вартість витрат на
придбання (будівництво) об'єкта, що подібний за функціональним
призначенням тому, який оцінюється, і може бути йому задовільною
заміною;

вартість діючого підприємства (цілісного майнового комплексу)
- вартість підприємства, що формується завдяки функціонуванню його
як діючого та єдиного цілого і є сумою капіталізованих доходів від
його діяльності, збільшеною на вартість надлишкових активів
підприємства, визначену виходячи з найкращого альтернативного
варіанта використання цих активів, у тому числі їх ліквідації;

ринкова вартість підприємства при існуючому використанні -
сукупна переоцінена вартість активів, що використовуються
підприємством запланованим способом з метою отримання поточного
фінансового результату, збільшена на переоцінену вартість
надлишкових активів, що оцінюються виходячи з найкращого варіанта
їх альтернативного використання, включаючи вартість ліквідації, та
зменшена на суму зобов'язань;

надлишкові активи - активи підприємства, що в даний час не
використовуються ним для отримання фінансового результату та
використання яких на даному підприємстві у зазначений спосіб та
належним чином є фізично неможливим або економічно неефективним;

заставна вартість - дисконтована на дату оцінки справедлива
(ринкова) вартість необоротного активу, визначена на передбачувану
дату закінчення терміну дії договору застави з метою укладення
договору застави майна;

невід'ємні поліпшення орендованого майна - фізичні наслідки
заходів, спрямованих на зміну технічного стану орендованого майна
або його споживчих якостей, відокремлення яких обумовить
знецінення об'єкта оренди на суму, що перевищує вартість
відтворення цього поліпшення, за вирахуванням їх фізичного стану;

експерт - суб'єкт підприємницької діяльності, який діє на
підставі угоди, укладеної з Фондом державного майна, що дає
повноваження на проведення експертної оцінки майна у випадках,
визначених законодавством;

договір на проведення експертної оцінки майна - договір між
замовником оцінки та експертом, визначеним у випадках,
передбачених цією Методикою на конкурсних засадах у порядку,
встановленому Фондом державного майна, відповідно до якого
експерту доручається проводити експертну оцінку майна;

інвестиційні умови - початкові (фіксовані) умови договору
купівлі-продажу чи установчого договору (внесення майна до
статутного фонду, здійснення усіх видів невід'ємного поліпшення
орендованого майна) стосовно оцінюваного майна у
матеріально-грошовому виразі, а також зобов'язання держави щодо
сприяння реструктуризації заборгованості ВАТ перед державою, пакет
акцій якого підлягає продажу із зазначеними умовами;

цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого
забезпечує провадження окремої господарської діяльності на
постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами
можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва,
дільниці тощо), які виділяються в установленому порядку в
самостійні об'єкти з подальшим складанням розподільного балансу і
можуть бути зареєстровані як самостійні підприємства;

індивідуально визначене майно - інвентарні об'єкти або групи
інвентарних об'єктів та інше окреме майно, що може реалізуватися
способами, визначеними законодавством, як окремий самостійний
об'єкт;

власні кошти підприємства - кошти, отримані підприємством
протягом звітного періоду внаслідок звичайної діяльності, а також
амортизаційні відрахування з матеріальних та нематеріальних
необоротних активів, нараховані протягом звітного періоду;

передавальний баланс підприємства - баланс підприємства,
складений на дату оцінки відповідно до положень (стандартів)
бухгалтерського обліку, в якому зазначається переоцінена вартість
активів;

фінансова реструктуризація - комплекс заходів щодо погашення
простроченої заборгованості підприємства перед бюджетом,
спрямований на зміну структури власного капіталу та зобов'язань
підприємства з метою його фінансового оздоровлення і підвищення
інвестиційної привабливості;

контрольна державна частка - належний державі пакет акцій,
частка або пай у майні господарського товариства, що перевищує
50 відсотків його статутного фонду;

блокуюча державна частка - належний державі пакет акцій,
частка або пай у майні господарського товариства, що перевищує
25 відсотків його статутного фонду, але не більша від контрольної
державної частки;

положення (національні стандарти) експертної оцінки - акти
Кабінету Міністрів України, що визначають основні методичні засади
проведення експертної оцінки різних видів майна, вимоги до осіб,
які проводять таку оцінку, а також основні вимоги до змісту звітів
про експертну оцінку та порядку їх рецензування;

забудовник - юридична особа, яка забезпечує фінансування
капітальних вкладень та їх освоєння підрядним або господарським
способом;

замовник будівництва - юридична особа, яка видає замовлення
на виконання робіт (послуг) на будівництво об'єктів, укладає
підрядний договір (контракт), контролює вартість, терміни, якість
виконаних робіт та здійснює їх оплату.

5. Інші поняття, які використовуються у цій Методиці,
вживаються у значеннях, визначених законодавством, що регулює
процес оцінки майна та ведення бухгалтерського обліку, у тому
числі положеннями (національними стандартами) експертної оцінки
майна, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку,
нормативними актами Фонду державного майна.

6. Проведення експертної оцінки майна регулюється вимогами
цієї Методики, положеннями (національними стандартами) експертної
оцінки, нормативними актами Фонду державного майна. У випадках, не
врегульованих законодавством, а також цією Методикою, експертна
оцінка проводиться на основі принципів та правил, визначених
міжнародними стандартами оцінки. Роз'яснення з питань експертної
оцінки майна надається Фондом державного майна.

7. В основу експертної оцінки майна, у тому числі цілісних
майнових комплексів, покладаються загальновідомі в світовій
практиці базові принципи. Враховуються фактори попиту і
пропонування на аналогічні об'єкти, ліквідності, впливу
зовнішнього середовища та наявності ринків збуту продукції;
ризики, пов'язані з діяльністю об'єкта оцінки, отриманням
прибутків та інвестуванням коштів для його придбання; ступінь
контролю над бізнесом, що є об'єктом оцінки; поточна та
прогнозована прибутковість діяльності тощо.

8. Для проведення експертної оцінки майна використовуються
такі загальновідомі методичні підходи:

витратний (майновий);

підхід, що базується на капіталізації доходів (пряма
капіталізація доходу та дисконтування майбутніх грошових потоків);

порівняльний (аналогів продажу).

Використання зазначених підходів та вибір виду вартості
грунтується на визначеній меті оцінки, яка залежить від способу
відчуження майна, що є об'єктом оцінки. Вибір підходів до оцінки
та вид вартості майна, що визначається, обов'язково
обгрунтовуються експертом у звіті про експертну оцінку майна. Під
час проведення експертної оцінки майна експертом використовуються
кілька підходів з подальшим узагальненням результатів оцінки,
отриманих з їх використанням. Неможливість або недоцільність
застосування певного підходу експертом також обгрунтовується у
звіті.

9. За зверненнями правоохоронних органів у разі виникнення
потреби у визначенні збитків, завданих державі, оцінка майна
проводиться у порядку, способами та з використанням термінології,
що були визначені законодавством на дату оцінки, станом на яку
завдано збитки.

II. Порядок проведення оцінки вартості майна

10. Оцінка вартості майна (крім об'єктів незавершеного
будівництва, майна радгоспів, інших державних
сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного
господарства, холдингових компаній) під час приватизації
(корпоратизації) з метою визначення розміру статутного фонду
проводиться у такому порядку:

1) утворення державним органом приватизації (органом,
уповноваженим управляти державним майном) інвентаризаційної
комісії у складі працівників підприємства та визначення дати
попередньої інвентаризації необоротних активів з метою складання
їх основного переліку, згідно з яким проводитиметься експертна
оцінка на дату оцінки;

2) визначення цими органами дати оцінки розміру статутного
фонду ВАТ;

3) проведення інвентаризаційною комісією попередньої
інвентаризації необоротних активів та затвердження її результатів
у термін, що не перевищує 15 календарних днів від встановленої
дати попередньої інвентаризації, але не пізніше ніж за 10
календарних днів до визначеної дати оцінки;

4) складання та затвердження державним органом приватизації
(органом, уповноваженим управляти державним майном) основного
переліку необоротних активів, що підлягають експертній оцінці, у
5-денний термін від дати надання інвентаризаційною комісією
результатів їх попередньої інвентаризації;

5) відбір державним органом приватизації на конкурентних
засадах експерта, що проводитиме експертну оцінку необоротних
активів, та укладання з ним договору на проведення експертної
оцінки у тритижневий термін, але не пізніше ніж за п'ять днів до
визначеної дати оцінки;

6) уточнення інвентаризаційною комісією у 20-денний термін
після визначеної дати оцінки результатів попередньої
інвентаризації необоротних активів на дату оцінки, проведення
повної інвентаризації інших активів та зобов'язань і схвалення
протокольним рішенням комісії з приватизації (корпоратизації)
зведеного акта інвентаризації та додаткового переліку необоротних
активів, що підлягають експертній оцінці згідно з вимогами пункту
19 Методики;

7) проведення експертом експертної оцінки необоротних активів
згідно з основним та додатковим переліками і подання у термін, що
не перевищує 35 календарних днів від дати оцінки, висновків про
вартість оцінюваного майна та звіту про проведення експертної
оцінки до державного органу приватизації для рецензування їх
відповідності встановленим законодавством методичним вимогам;

8) проведення державним органом приватизації рецензування
матеріалів експертної оцінки необоротних активів та надання
експерту висновків рецензування у 10-денний термін від дати
надходження цих матеріалів;

9) усунення в 3-денний термін експертом зауважень державного
органу приватизації та подання доопрацьованих матеріалів
експертної оцінки до державного органу приватизації для здійснення
контролю та підписання акта приймання-передачі робіт;

10) надання державним органом приватизації до комісії з
приватизації (корпоратизації) матеріалів експертної оцінки
необоротних активів та акта приймання-передачі робіт для
затвердження висновків експерта не пізніше ніж за 10 календарних
днів до закінчення терміну підготовки та затвердження акта оцінки
вартості майна підприємства;

11) розгляд та затвердження протокольним рішенням комісії з
приватизації (корпоратизації) висновку експерта про вартість
оцінюваного майна та надання матеріалів експертної оцінки
підприємству для коригування даних бухгалтерського обліку в
частині вартості необоротних активів та підготовки передавального
балансу;

12) складання підприємством у 5-денний термін з дати
отримання затверджених матеріалів експертної оцінки передавального
балансу на дату оцінки за наслідками інвентаризації та відповідно
до результатів експертної оцінки необоротних активів і подання
його разом з висновками аудиторської перевірки та іншими
матеріалами, що вимагаються для проведення оцінки, комісії з
приватизації (корпоратизації);

13) складання комісією з приватизації (корпоратизації) та
затвердження державним органом приватизації (органом,
уповноваженим управляти державним майном) акта оцінки вартості
майна підприємства згідно з цією Методикою, в термін, що не
перевищує 2 місяців від визначеної дати оцінки.

Порядок проведення оцінки вартості майна з метою визначення
розміру статутних фондів відкритих акціонерних товариств, що
створюються на базі майна радгоспів, інших державних
сільськогосподарських підприємств, підприємств рибного
господарства, і визначення розміру статутних фондів холдингових
компаній наводиться у відповідних розділах цієї Методики.

11. Оцінка вартості індивідуально визначеного майна та
цілісних майнових комплексів, які віднесено Державною програмою
приватизації на 2000 - 2002 роки до груп А, Г та Ж, проводиться у
такому порядку:

1) визначення державним органом приватизації дати оцінки та
утворення інвентаризаційної комісії для проведення інвентаризації
цілісних майнових комплексів у термін, що передує даті оцінки;

2) відбір державним органом приватизації на конкурсних
засадах експерта, що проводитиме експертну оцінку майна, та
укладання з ним відповідного договору;

3) проведення інвентаризаційною комісією інвентаризації майна
підприємства та затвердження державним органом приватизації її
результатів у термін, що не перевищує 25 календарних днів від дати
інвентаризації;

4) підготовка державним органом приватизації необхідних
інформаційних матеріалів щодо об'єктів нерухомого майна, які
підлягають продажу як індивідуально визначене майно (документи
бюро, технічної інвентаризації, документи, що підтверджують
вартість невід'ємних поліпшень, здійснених орендарем за час оренди
за згодою орендодавця тощо);

5) складання і подання у 5-денний термін до державного органу
приватизації підприємством, що приватизується цілісним майновим
комплексом, передавального балансу на дату оцінки за результатами
інвентаризації (у разі прийняття відповідного рішення державним
органом приватизації - разом з висновками аудиторської перевірки
фінансової звітності);

6) проведення експертом експертної оцінки об'єкта
приватизації та подання його висновку до державного органу
приватизації на рецензування не пізніше ніж за 20 календарних днів
від кінцевої дати завершення робіт з оцінки та затвердження її
результатів або проведення державним органом приватизації
стандартизованої оцінки об'єкта приватизації у випадках,
визначених Методикою;

7) затвердження державним органом приватизації висновків
експерта про початкову вартість (ціну продажу) об'єкта
приватизації або акта оцінки вартості майна у термін, що не
перевищує 2 місяців від визначеної дати оцінки.

12. Процедура оцінки вартості об'єктів незавершеного
будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, визначається
відповідно до Указу Президента України від 28 травня 1999 р. N 591
( 591/99 ) "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного
будівництва" з урахуванням особливостей, передбачених Державною
програмою приватизації на 2000 - 2002 роки ( 1723-14 ), та включає
такі етапи:

1) передача державному органу приватизації забудовником або
замовником бухгалтерської інформації щодо фактичних витрат на
будівництво об'єкта за періодами їх здійснення із зазначенням
джерела фінансування;

2) проведення аудиторської перевірки даних бухгалтерського
обліку у разі, коли фінансування об'єкта незавершеного будівництва
здійснювалося за рахунок власних коштів державного підприємства
або власних коштів та централізованих капіталовкладень з метою
підтвердження фактів такого фінансування;

3) відбір консультанта на конкурсних засадах (у разі
прийняття рішення державним органом приватизації про необхідність
залучення відповідних організацій (консультантів) для підготовки
технічної документації про об'єкт незавершеного будівництва);

4) відбір експерта на конкурсних засадах (у разі прийняття
рішення про приватизацію об'єкта незавершеного будівництва шляхом
продажу під розбирання, продажу будівельних матеріалів, які
знаходяться на будівельному майданчику об'єкта незавершеного
будівництва, невстановленого устаткування, придбаного для
функціонування об'єкта після завершення будівництва);

5) проведення обстеження будівельного майданчика і технічного
стану об'єкта;

6) проведення інвентаризації матеріалів, виробів,
конструкцій, що завезені на будівельний майданчик, але не
використані для будівництва, і устаткування, не переданого для
монтажу, або такого, що не потребує монтажу (у разі його
наявності), та затвердження результатів інвентаризації;

7) проведення стандартизованої оцінки та затвердження
державним органом приватизації акта оцінки вартості об'єкта
незавершеного будівництвом у термін, що не перевищує 2 місяців від
визначеної дати оцінки;

8) проведення експертної оцінки вартості об'єкта
незавершеного будівництва, що приватизується шляхом продажу під
розбирання, будівельних матеріалів, невстановленого устаткування;

9) затвердження державним органом приватизації висновків
експерта про експертну оцінку об'єкта приватизації (окремого
майна) у термін, що не перевищує 2 місяців від визначеної дати
оцінки;

10) складання у разі потреби зведеного акта оцінки вартості
об'єкта незавершеного будівництва за результатами проведення
стандартизованої та експертної оцінки і затвердження його
державним органом приватизації у термін, що не перевищує 3 місяців
від визначеної дати оцінки.

13. Оцінка вартості державного та комунального майна, майна
підприємств, в якому держава володіє часткою не менше 25
відсотків, під час створення господарських товариств, у тому числі
з іноземними інвестиціями, проводиться на засадах експертної
оцінки. Експерт, що проводитиме експертну оцінку вартості
державного майна, відбирається на конкурсних засадах у порядку,
встановленому Фондом державного майна. В інших випадках відбір
експерта здійснюється господарським товариством самостійно.

До матеріалів експертної оцінки такого майна додаються акти
інвентаризації майна (цілісних майнових комплексів, індивідуально
визначеного майна тощо) та інвентаризаційні описи, а також у разі
потреби - довідки-розшифрування балансової вартості активів, що
вносяться до статутного фонду господарського товариства, інші
підтвердні довідки та інформаційні матеріали на вимогу державного
органу приватизації або інших засновників (учасників)
господарського товариства.

До статутних фондів господарських товариств у зазначених
випадках вноситься майно за ціною, визначеною за результатами
експертної оцінки.

Оцінка державного майна (у тому числі пакетів акцій), що
передається до статутних фондів холдингових компаній, які
створюються в процесі корпоратизації та приватизації, проводиться
у порядку, визначеному згідно з розділом V цієї Методики.

14. Порядок проведення оцінки вартості майна, у тому числі
майна господарських товариств, у яких держава володіє часткою, що
перевищує 25 відсотків статутного фонду, яке передається під
заставу, передбачає такі етапи та подання таких документів до
державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти
державним майном):

1) проведення інвентаризації майна та подання її матеріалів
(щодо цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів) або
підготовку та подання переліку майна із зазначенням основних
відомостей про нього згідно з бухгалтерським обліком (щодо
індивідуально визначеного майна);

2) погодження складу майна, що передається під заставу,
банківською установою, яка є стороною (уповноваженою стороною)
кредитної угоди;

3) подання бізнес-плану, погодженого банківською установою,
та проекту кредитної угоди у разі застави майна, що набувається
підприємством у майбутньому (у тому числі внаслідок використання
коштів кредиту);

4) подання до Фонду державного майна (його регіонального
відділення) заяви про необхідність конкурсного відбору експерта
для проведення експертної оцінки майна (об'єкта застави) разом з
документами, зазначеними у підпунктах 1 - 3 цього пункту;

5) проведення Фондом державного майна (його регіональним
відділенням) конкурсного відбору експерта для проведення оцінки
зазначеного майна;

6) погодження звіту про експертну оцінку майна (об'єкта
застави) державним органом приватизації або у випадках, визначених
законодавством, органом, уповноваженим управляти державним майном.

15. Оцінка вартості індивідуально визначеного майна, що
відчужується шляхом продажу відповідно до законодавства,
проводиться у порядку, визначеному згідно з розділом VIII
Методики.

Експерт, що проводить таку оцінку, за наявності відповідного
звернення підприємства (ліквідаційної комісії) може бути
визначений на конкурсних засадах у порядку, встановленому Фондом
державного майна. Замовником експертної оцінки у цьому випадку
виступає підприємство (ліквідаційна комісія).

16. Рішення про проведення інвентаризації, у тому числі
попередньої, та аудиторської перевірки у випадках їх проведення
згідно з пунктами 10 - 12 цієї Методики та іншими актами
законодавства приймається державним органом приватизації (органом,
уповноваженим управляти державним майном) з одночасним визначенням
дати оцінки.

17. Інвентаризація майна з метою проведення оцінки вартості
майна підприємства, на базі якого утворюється ВАТ (крім радгоспів,
інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств
рибного господарства), проводиться інвентаризаційною комісією,
утвореною державним органом приватизації (органом, уповноваженим
управляти державним майном) в загальному порядку, встановленому
законодавством, з урахуванням таких особливостей:

головою інвентаризаційної комісії призначається керівник
підприємства, до складу комісії в обов'язковому порядку
включаються головний бухгалтер, матеріально-відповідальні особи;

представники державного органу приватизації (органу,
уповноваженого управляти держаним майном) до складу
інвентаризаційної комісії не включаються;

інвентаризація майна під час виконання вимог пункту 10 цієї
Методики здійснюється у два етапи: проведення попередньої
інвентаризації необоротних активів з метою складання державним
органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним
майном) основного переліку майна, що буде оцінюватися експертом,
та проведення повної інвентаризації (уточнення результатів
попередньої інвентаризації необоротних активів з метою складання
додаткового переліку, що буде оцінюватися експертом, і проведення
інвентаризації іншого майна) та підготовка за її результатами
передавального балансу;

попередня інвентаризація необоротних активів проводиться у
термін, що не перевищує 15 календарних днів від дати, на яку вона
проводиться; повна інвентаризація майна та складання зведеного
акта інвентаризації майна проводиться у термін, що не перевищує 25
календарних днів від визначеної дати оцінки;

інвентаризації підлягає все майно, у тому числі запаси,
кошти, розрахунки, інші активи та зобов'язання (незалежно від його
стану і факту відображення на балансових та позабалансових
рахунках бухгалтерського обліку);

цивільно-правова відповідальність за правильність проведення
інвентаризації, своєчасність подання та достовірність її
результатів покладається на голову інвентаризаційної комісії та її
членів;

за результатами інвентаризації складається зведений акт
інвентаризації майна встановленого цією Методикою зразка, що
підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і
затверджується керівником державного органу приватизації (органу,
уповноваженого управляти державним майном);

до зведеного акта інвентаризації майна додаються оформлені в
установленому порядку інвентаризаційні описи та інші матеріали
інвентаризації, а також матеріали, що підтверджують вжиті
максимально можливі заходи згідно із законодавством щодо стягнення
з дебіторів простроченої заборгованості (у тому числі сумнівної та
безнадійної), довідка з підтвердними документами щодо списання,
продажу, передання в оренду, до статутних фондів господарських
товариств майна (у тому числі основних засобів), довідка про
вибуття необоротних активів від дати останньої повної
інвентаризації до дати затвердження зведеного акта інвентаризації
майна під час приватизації (корпоратизації), інші додаткові
матеріали на вимогу комісії з приватизації (корпоратизації) або
державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти
державним майном), довідка щодо врегулювання інвентаризаційних
різниць, виявлених під час інвентаризації.

18. Інвентаризація іншого майна, а також майна радгоспів,
інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств
рибного господарства проводиться у порядку, визначеному пунктом 17
цієї Методики (за винятком його четвертого та п'ятого абзаців).
Інвентаризація проводиться на дату інвентаризації в один етап та у
термін, що не перевищує 25 днів від визначеної дати
інвентаризації. За результатами інвентаризації складається
зведений акт.

19. Матеріали інвентаризації, підготовлені відповідно до цієї
Методики, а також додаткові матеріали перед затвердженням
керівником державного органу приватизації (органу, уповноваженого
управляти державним майном) розглядаються та перевіряються
комісією з приватизації (корпоратизації) (у разі проведення
інвентаризації об'єктів груп А та Ж, а також у випадках,
зазначених у пункті 20, - державним органом приватизації) з метою
визначення їх відповідності законодавству, правильності
оформлення, повноти, законності операцій списання, оренди та
відчуження державного майна. Висновки щодо перевірки
вищезазначених матеріалів та рекомендації про можливість
затвердження зведеного акта інвентаризації оформлюються протоколом
засідання комісії з приватизації (корпоратизації) і додаються до
зведеного акта інвентаризації, що підлягає затвердженню керівником
державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти
державним майном).

20. У разі порушення порядку проведення інвентаризації майна
або виявлення фактів невідповідності документів інвентаризації
майна даним бухгалтерського обліку, неповноти або недостовірності
матеріалів, наданих інвентаризаційною комісією комісії з
приватизації (корпоратизації) (державному органу приватизації),
незаконності здійснених підприємством операцій списання, оренди,
відчуження або переоцінки майна комісія з приватизації
(корпоратизації) повідомляє про це державний орган приватизації
(орган, уповноважений управляти державним майном) та
інвентаризаційну комісію.

Інвентаризаційна комісія у 5-денний термін з дати офіційного
повідомлення про виявлені факти невідповідності або порушень
здійснює заходи щодо приведення у відповідність матеріалів
інвентаризації та подає виправлені матеріали до комісії з
приватизації (корпоратизації) на повторну перевірку. Незаконно
списане, списане, але фактично наявне майно підлягає включенню до
інвентаризаційних описів, оцінці та приватизації.

Державні органи приватизації (органи, уповноважені управляти
державним майном) разом з керівництвом підприємства до реєстрації
ВАТ (продажу майна) здійснюють заходи щодо приведення у
відповідність із законодавством операцій оренди державного майна,
повернення в державну власність незаконно відчуженого майна або
визначають порядок компенсації державі його вартості. У разі
неможливості здійснення таких заходів державний орган приватизації
(орган, уповноважений управляти державним майном) повідомляє
правоохоронні органи про виявлені факти порушень.

21. Будь-яке майно, що не було відображене в матеріалах
інвентаризації, у тому числі безпідставно виключене майно, майно,
щодо якого знято заборону на приватизацію, гроші та інше майно,
отримані підприємством після дати оцінки внаслідок погашення
сумнівної або безнадійної заборгованості, яка виникла перед
державним підприємством або орендним підприємством, але є
державною до дати реєстрації ВАТ (дати укладання договору
купівлі-продажу цілісного майнового комплексу) і яка не була
включена до вартості цілісного майнового комплексу (державної
частки в статутному фонді), підлягає компенсації:

шляхом збільшення статутного фонду ВАТ на суму грошей та
вартості зазначеного майна (щодо необоротних активів - визначеної
на засадах експертної оцінки у порядку, встановленому цією
Методикою та іншими актами законодавства), які визнаються як
приріст власного капіталу товариства, з подальшим продажем акцій
додаткової емісії державними органами приватизації конкурентними
способами та проведенням з цією метою оцінки пакетів акцій у
порядку, встановленому згідно з розділом XI цієї Методики;

шляхом перерахування грошей до позабюджетного Державного
фонду приватизації (позабюджетного фонду приватизації Автономної
Республіки Крим), які визнаються як інші надходження,
безпосередньо пов'язані з процесом приватизації державного майна
або майна, що належить Автономній Республіці Крим;

шляхом приватизації іншого майна способами, визначеними
законодавством.

22. Аудиторська перевірка під час проведення оцінки цілісних
майнових комплексів підприємств, що приватизуються, проводиться за
кошти таких підприємств. Метою аудиторської перевірки є
підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку
підприємства на дату оцінки, передавального балансу, складеного на
дату оцінки, за результатами експертної оцінки активів
підприємства; щодо орендних підприємств - підтвердження також
джерел придбання орендарем за час оренди державного майна
необоротних активів.

Аудиторська перевірка з метою забезпечення виконання вимог
пункту 12 цієї Методики проводиться за кошти підприємства. Метою
такої аудиторської перевірки є підтвердження сум та джерел
фінансування будівництва об'єкта незавершеного будівництва.
Висновки аудиторської перевірки є підставою для перерахування
грошей, отриманих від продажу об'єкта незавершеного будівництва,
згідно з пунктами 83 - 85 Державної програми приватизації на
2000 - 2002 роки ( 1723-14 ).

Аудиторська перевірка здійснюється у терміни, що не порушують
термінів підготовки об'єкта до приватизації.

Аудиторська перевірка є обов'язковою при визначенні суми
збільшення статутного фонду ВАТ на суму збільшення вартості
власного капіталу цього товариства для відкритих акціонерних
товариств, статутні фонди яких визначалися не у порядку,
встановленому цією Методикою. Така аудиторська перевірка
проводиться за гроші ВАТ та передує проведенню необхідних
розрахунків.

23. Експертна оцінка майна проводиться експертом, що
відбирається у випадках, передбачених цією Методикою, на
конкурсних засадах. Порядок конкурсного відбору експертів
встановлюється Фондом державного майна.

Замовником експертної оцінки майна у разі його приватизації
(корпоратизації), а також проведення експертної оцінки державного
майна при створенні господарських товариств, у тому числі з
іноземними інвестиціями, виступає державний орган приватизації.

24. За результатами проведення експертної оцінки експерт
складає звіт про проведення експертної оцінки майна та висновок
про вартість оцінюваного майна. Звіт підписується особами, що
проводили таку оцінку, із зазначенням дати і номера видачі
документа, що підтверджує їх кваліфікацію, та найменування
юридичної особи, що їх видала. Звіт та висновок експерта
підписуються уповноваженою особою експерта і скріплюються
печаткою.

Експерт несе цивільно-правову відповідальність за якість
проведеної експертної оцінки майна.

Висновок експерта, отриманий у процесі виконання договору на
проведення експертної оцінки майна, укладеного з державним органом
приватизації, підлягає затвердженню керівником державного органу
приватизації у разі, коли така оцінка здійснювалася з метою
продажу цього майна шляхом викупу або продажу одному покупцю, на
аукціоні (конкурсі) з продажу цілісних майнових комплексів та
індивідуально визначеного майна під час приватизації, внесення
зазначеного майна до статутного фонду господарського товариства, у
тому числі з іноземними інвестиціями.

На підставі затверджених висновків експерта про вартість
оцінюваного майна державний орган приватизації підписує акт
приймання-передачі робіт з експертної оцінки державного майна.

25. Акти оцінки майна, складені згідно з цією Методикою для
цілей приватизації майна, або висновок експерта про вартість
оцінюваного майна відповідно до пункту 24 цієї Методики
затверджуються керівником державного органу приватизації у термін,
що не перевищує 2 місяців від визначеної дати оцінки (крім
випадків, визначених у підпункті 10 пункту 12).

Акти оцінки майна, складені згідно з цією Методикою для цілей
корпоратизації підприємств, затверджуються керівником відповідного
органу, уповноваженого управляти державним майном. Датою
затвердження акта оцінки або висновку експерта є дата підписання
відповідного наказу керівником державного органу приватизації
(керівником органу, уповноваженого управляти державним майном). За
достовірність матеріалів оцінки, у тому числі експертної оцінки,
якість їх підготовки, повноту документів, що до них додаються,
несуть відповідальність згідно із законодавством особи, що їх
підписали та затвердили.

Термін дії акта оцінки майна (висновку експерта про вартість
оцінюваного майна та звіту експерта про експертну оцінку),
необхідного для реєстрації статуту ВАТ або підписання договору
купівлі-продажу майна, становить 2 місяці з дня його затвердження;
термін дії висновку експерта та звіту експерта про експертну
оцінку оцінюваного майна для реєстрації статуту господарського
товариства, що створюється на базі державного майна, - 6 місяців
від дати затвердження. В окремих випадках за рішенням державного
органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним
майном) термін дії акта оцінки майна (висновку експерта про
вартість оцінюваного майна та звіту експерта про експертну оцінку
майна) може бути продовжено, але не більше ніж на 3 місяці. У разі
повторного проведення аукціону чи конкурсу з продажу майна,
необхідності погодження умов приватизації об'єкта з Кабінетом
Міністрів України та іншими органами виконавчої влади у випадках,
передбачених законодавством, термін дії акта оцінки (висновку
експерта про вартість оцінюваного майна та звіту експерта про
експертну оцінку майна) продовжується на термін повторного
проведення аукціону, конкурсу чи на термін погодження або
приймається рішення про проведення нової оцінки (у тому числі
експертної оцінки) на нову дату.

26. У разі недотримання порядку, термінів підготовки та
проведення оцінки майна відповідно до цієї Методики акти оцінки
майна (висновок експерта про вартість оцінюваного майна та звіт
про експертну оцінку майна) державний орган приватизації (орган,
уповноважений управляти державним майном) має право скасувати
результати проведеної оцінки та визначити нову дату оцінки.

27. Документи про інвентаризацію та оцінку майна під час
приватизації (корпоратизації) разом з додатками до них складаються
не менше ніж у двох примірниках. Перший примірник зберігається у
відповідному державному органі приватизації (органі,
уповноваженому управляти державним майном), другий - у покупця або
у ВАТ.

III. Порядок визначення статутних фондів ВАТ, що створюються
на базі майна державних та орендних підприємств (крім
майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських
підприємств та підприємств рибного господарства)

28. Статутний фонд ВАТ, що створюється в процесі приватизації
(корпоратизації), визначається шляхом застосування процедур
стандартизованої оцінки цілісного майнового комплексу
підприємства.

Стандартизована оцінка цілісного майнового комплексу для
визначення статутного фонду ВАТ, що створюється на базі майна
державних та орендних підприємств (крім майна радгоспів, інших
державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного
господарства), проводиться на підставі результатів інвентаризації
майна підприємства, даних передавального балансу підприємства,
складеного на дату оцінки, в якому відображаються результати
проведення переоцінки активів на засадах експертної оцінки,
проведеної у порядку, встановленому цією Методикою; договору
оренди з додатками до нього (у тому числі балансу, що додається до
договору оренди); іншої додаткової інформації, що вимагається у
підприємства комісією з приватизації (корпоратизації) для
проведення оцінки майна.

29. До переліку майна, що включається у сукупну вартість
цілісного майнового комплексу, включаються:

необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи,
незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції,
довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові
активи, інші необоротні активи);

оборотні активи (запаси, векселі одержані, дебіторська
заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська
заборгованість за розрахунками та інша поточна дебіторська
заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх
еквіваленти, інші оборотні активи);

витрати майбутніх періодів.

30. З метою визначення чистої вартості цілісного майнового
комплексу сукупна вартість цілісного майнового комплексу
зменшується на суму:

забезпечення наступних витрат і платежів;

довгострокових зобов'язань;

поточних зобов'язань.

31. Чиста вартість цілісного майнового комплексу підприємства
(ЦМКчв) визначається за формулою:

ЦМКчв = ( Ан + Ао + Вм) - ( Зв + Зд + Зп),

де Ан - вартість необоротних активів; Ао - вартість оборотних
активів; Вм - вартість витрат майбутніх періодів; Зв - вартість
забезпечень наступних витрат і платежів; Зд - вартість
довгострокових зобов'язань; Зп - вартість поточних зобов'язань.

32. У процесі визначення розміру статутного фонду ВАТ чиста
вартість цілісного майнового комплексу коригується на вартість
державного житлового фонду, об'єктів, що не підлягають
приватизації, майна, щодо якого встановлено особливий режим
приватизації, а також на додаткову вартість майна, яка отримана в
результаті застосування заходів фінансової реструктуризації у
порядку, встановленому цією Методикою.

33. Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється на базі майна
державного підприємства (СФд), визначається за формулою:

СФд = ЦМКчв - ЖФ - Онп - Оор + Зр,

де ЖФ - вартість державного житлового фонду; Онп - вартість
об'єктів, що не підлягають приватизації; Оор - вартість об'єктів,
щодо яких законодавством встановлено особливий режим приватизації;
Зр - додаткова вартість державного майна, яка отримана в
результаті застосування заходів фінансової реструктуризації. У
разі від'ємного значення показника він вираховується з чистої
вартості цілісного майнового комплексу.

34. Вартість державної частки статутного фонду ВАТ, що
створюється на базі державного майна та майна орендаря (Чд),
визначається з урахуванням вартості зобов'язань орендаря перед
державою, що виникли відповідно до договору оренди державного
майна, у тому числі заборгованості з орендної плати, а також з
урахуванням додаткової вартості майна, отриманої в результаті
застосування заходів фінансової реструктуризації, та не
використаного на дату оцінки залишку амортизації, нарахованої на
орендовані у держави необоротні активи, за формулою:

Чд = СФд + Зор + Амд,

де Зор - заборгованість орендаря з вартості оборотних засобів,
зданих в оренду, або з викупу оборотних активів, збільшена на
вартість прострочених зобов'язань щодо розрахунків за оренду
державного майна; Амд - не використаний на дату оцінки залишок
амортизації, нарахованої на орендовані необоротні активи.

Для підприємств, договір оренди цілісних майнових комплексів
яких був укладений до набрання чинності Законом України від
14 березня 1995 р. N 98 ( 98/95-ВР ) "Про внесення змін і
доповнень до Закону України "Про оренду майна державних
підприємств та організацій", вартість оборотних засобів, зданих в
оренду (Зор1), визначається на підставі балансу, що додається до
договору оренди, з урахуванням умов договору оренди за формулою:

Зор1 = ( Зз + Фа - Кр ) х Кі,

де Зз - вартість запасів і затрат, включених до валюти балансу;
Фа - вартість фінансових активів (інші позаоборотні активи,
грошові кошти, розрахунки та інші активи); Кр - кредиторська
заборгованість (довгострокові пасиви, розрахунки та інші
короткострокові пасиви, резерви подальших витрат і платежів,
відстрочена податкова заборгованість, реструктурований борг,
зобов'язання з фінансової оренди); Кі - коефіцієнт індексації
вартості оборотних засобів, зданих в оренду залежно від дати
укладання договору оренди.

Коефіцієнт індексації вартості оборотних засобів, зданих в
оренду (Кі), визначається шляхом множення розрахованого станом на
1 січня 1998 р. базового коефіцієнта індексації, залежно від дати
укладання договору оренди (додаток 6 до Методики), на річний
індекс інфляції починаючи з 1998 року до року, в якому визначено
дату оцінки, якщо річний індекс інфляції перевищує 110 відсотків.

Якщо кредиторська заборгованість перевищує суму вартості
запасів і затрат та фінансових активів, зданих в оренду, значення
показника Зор1 дорівнює нулю.

Для підприємств, договір оренди з якими було укладено після
набрання чинності Законом України від 14 березня 1995 р. N 98 "Про
внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна
державних підприємств та організацій", показник Зор1 не
розраховується. Для таких підприємств під час складання акта
оцінки вартості майна комісія з приватизації визначає на дату
оцінки залишок заборгованості орендаря з викупу оборотних активів,
передбаченого відповідним договором. За наявності заборгованості
орендаря щодо викупу оборотних активів Зор2 державний орган
приватизації має право прийняти рішення про визначення дати оцінки
після повного погашення орендарем зазначеної заборгованості, а
також заборгованості орендаря за оренду державного майна.

35. Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється на базі
державного майна та майна орендаря (СФор), визначається як сума
державної частки статутного фонду ВАТ та частки орендаря в
статутному фонді за формулою:

СФор = Чд + Чор,

де Чор - частка орендаря в статутному фонді ВАТ.

На підставі зазначеного розрахунку в акті оцінки фіксується
розмір статутного фонду ВАТ, а також розмір часток, що належать
державі та орендарю. У разі від'ємного значення частки орендаря
розмір статутного фонду вважається таким, що повністю належить
державі і дорівнює вартості державної частки.

36. Результати оцінки розміру статутного фонду ВАТ, що
створюється на базі державного майна (на базі державного майна та
майна орендаря), фіксуються в акті оцінки вартості майна
підприємства під час приватизації (корпоратизації) (додаток 1).
Акт оцінки складається та підписується комісією з приватизації
(корпоратизації) підприємства та затверджується керівником
державного органу приватизації (керівником органу, уповноваженого
управляти державним майном) у термін, що не перевищує 2 місяців
від визначеної дати оцінки.

37. Передавальний баланс підприємства складається за
результатами проведення експертної оцінки активів підприємства на
підставі отриманої скоригованої балансової вартості необоротних
активів. Експертна оцінка активів підприємства передбачає:

оцінку необоротних активів підприємства, що вносяться до
статутного фонду ВАТ;

висновок експерта про вартість оцінюваного майна, який
оформлюється згідно з додатком 2 до Методики і повинен відображати
результати експертної оцінки необоротних активів з розшифруванням
їх складу у формі, передбаченій рядками 1.1- 1.4 додатка 1 до
Методики, та інформацію про їх вартість, за якою вони
обліковуються в документах бухгалтерського обліку;

звіт про експертну оцінку, який повинен відображати
пооб'єктну оцінку вартості необоротних активів з описом методичних
засад її визначення щодо конкретного типу (виду, групи)
необоротних активів, що оцінюються, та додатки.

38. Проведенню експертної оцінки необоротних активів передує
складання їх основного і додаткового переліків за результатами
проведення попередньої інвентаризації необоротних активів та
повної інвентаризації майна підприємства. У переліках окремо
виділяється майно, що не підлягає приватизації, об'єкти державного
житлового фонду, об'єкти, щодо яких законодавством встановлено
особливий режим приватизації.

Переоцінці за результатами експертної оцінки не підлягають
об'єкти, що вилучаються із складу цілісного майнового комплексу
під час приватизації (корпоратизації).

Переоцінюються шляхом проведення експертної оцінки необоротні
активи, що є власністю держави та орендаря. Нематеріальні активи,
які не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються та
оцінюються експертом у процесі проведення експертної оцінки.

39. В основу проведення експертної оцінки основних засобів
покладається їх класифікація за такими ознаками:

функціональне призначення відповідно до структури основних
засобів, визначеної бухгалтерським обліком;

дата введення в експлуатацію (придбання);

фізичні і технічні характеристики (площа, будівельний об'єм,
потужність, пробіг тощо);

термін корисного використання;

спеціалізація (спеціалізовані та неспеціалізовані).
Спеціалізованими є основні засоби, що можуть бути використані
виключно з метою забезпечення основної діяльності підприємства, не
можуть бути перепрофільовані і продані окремо без заподіяння шкоди
(зупинки) основній діяльності підприємства. Неспеціалізованими є
будь-які основні засоби, що не можуть бути віднесені до
спеціалізованих;

фізична можливість та економічна доцільність використання
основних засобів у процесі звичайної діяльності підприємства;

можливість продажу основного засобу як окремого об'єкта без
заподіяння шкоди технологічному процесу (основній діяльності
підприємства);

інші ознаки, які додатково обгрунтовуються у звіті про
експертну оцінку.

40. Експертна оцінка основних засобів підприємства
проводиться з урахуванням таких методичних засад:

1) будинки та споруди переоцінюються пооб'єктно повністю:

віднесені до спеціалізованих оцінюються за залишковою
вартістю заміщення;

віднесені до неспеціалізованих оцінюються за справедливою
(ринковою) вартістю;

термін корисного використання яких вичерпано, оцінюються за
вартістю ліквідації;

термін корисного використання яких не вичерпано, але вони за
певних причин не можуть бути використані в процесі звичайної
діяльності підприємства, оцінюються переважно за справедливою
(ринковою) вартістю;

2) машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти,
прилади, інвентар та інші основні засоби поділяються залежно від
дати придбання (введення в експлуатацію) на такі групи:

введені в експлуатацію (придбані) після 1 квітня 1996 р., але
термін їх корисного використання не вичерпано - оцінюються за
даними бухгалтерського обліку, скоригованими на сукупний
коефіцієнт, який враховує перевищення річних індексів інфляції над
10-відсотковим рівнем, що визначається за роками починаючи від
року введення їх в експлуатацію (придбання) до року, в якому
проводиться оцінка;

введені в експлуатацію (придбані) після 1 квітня 1996 р., але
термін їх корисного використання вичерпано - оцінюються за
вартістю ліквідації;

введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є
спеціалізованими та термін їх корисного використання не вичерпано
- оцінюються за залишковою вартістю заміщення;

введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є
спеціалізованими та термін їх корисного використання вичерпано -
оцінюються за вартістю ліквідації;

введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є
неспеціалізованими та термін їх корисного використання не
вичерпано - оцінюються за справедливою (ринковою) вартістю;

введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є
неспеціалізованими та термін їх корисного використання вичерпано -
оцінюються за вартістю ліквідації;

3) робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження
оцінюються за даними бухгалтерського обліку, скоригованими на
сукупний коефіцієнт, який враховує перевищення річних індексів
інфляції над 10-відсотковим рівнем, що визначається починаючи від
року їх придбання (створення) до року, в якому проводиться оцінка;

4) земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення
земель, що входять до складу цілісного майнового комплексу,
оцінюються за даними бухгалтерського обліку.

У разі виявлення об'єктів певного функціонального призначення
та технічних характеристик, оцінених за даними бухгалтерського
обліку, які за терміном корисного використання аналогічні тим, що
оцінені іншими способами, експерт має право скоригувати вартість
об'єктів, оцінених за даними бухгалтерського обліку, відповідно до
вартості аналогічних об'єктів, оцінених іншими способами.
Обгрунтування цього рішення має бути зазначене у звіті про
експертну оцінку майна.

41. Технічний стан основних засобів з метою їх експертної
оцінки визначається на підставі їх обстеження особисто експертом,
залученими ним фахівцями, або документів, складених починаючи з
1999 року, що містять відомості про результати обстеження
технічного стану, проведеного відповідними фахівцями,
уповноваженими виконувати такі роботи. Технічний стан основних
засобів, зазначений у вищенаведених документах, вважається таким,
що відповідає технічному стану цих об'єктів на дату оцінки.

42. Для визначення залишкової вартості заміщення будинків та
споруд експерт використовує витратний підхід і переважно дані
проектів (у тому числі типових) найбільш раціональних
функціональних аналогів. Для оцінки об'єктів, функціональні
аналоги яких не відрізняються від них за виробничою потужністю,
конструктивними та планувальними характеристиками і на які є
проектно-кошторисна документація як джерело інформації про
фактичні витрати на будівництво цих об'єктів в цінах базового
року, використовується зазначена документація.

Для перерахунку цін базового року в ціни на дату оцінки
застосовуються відповідні коефіцієнти (індекси), що встановлюються
Держбудом для визначення вартості будівництва, яке здійснюється на
території України, а також помісячні індекси інфляції щодо
періодів, для яких зазначені індекси ще не встановлено.

43. Рекомендації щодо особливостей визначення фізичного зносу
будинків, споруд, машин, обладнання тощо з метою визначення їх
залишкової вартості заміщення для цілей цієї Методики
встановлюються згідно з Порядком проведення експертної оцінки
майна під час приватизації, що затверджується Фондом державного
майна. Функціональний знос будинків та споруд окремо не
розраховується, оскільки враховується експертом під час
застосування витратного підходу і визначення найбільш
раціонального функціонального аналога. Функціональний знос машин,
обладнання тощо враховується шляхом добору аналогів продажу у
процесі застосування порівняльного підходу.

44. Нематеріальні активи, відображені і не відображені в
бухгалтерському обліку підприємства, оцінюються експертом
пооб'єктно із застосуванням витратного підходу та підходу, що
базується на капіталізації доходів.

Право користування земельними ділянками оцінюється шляхом
капіталізації річного земельного податку, який фактично має
сплачувати підприємство, або шляхом капіталізації фактично
нарахованої річної орендної плати за користування земельними
ділянками.

У разі створення ВАТ на базі підприємства, розташованого в
санаторно-курортній зоні, оцінюється вартість права на оренду
прибережної зони терміном не менше ніж 50 років та (або) вартість
права на оренду земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт
приватизації, але не більше від терміну діяльності ВАТ.

Основними видами вартості нематеріальних активів, що
визначаються експертом, є вартість відтворення за вирахуванням
зносу та справедлива (ринкова) вартість. Знос нематеріального
активу розраховується виходячи з фактичного терміну його корисного
використання.

Вартість нематеріальних активів, узятих на облік під час
оренди, або наявність у складі майна орендаря довгострокових
фінансових інвестицій, які обліковуються за методом участі в
капіталі інших підприємств (частки майна орендаря в майні інших
господарських товариств), що отримані орен